1. ВИЗНАЧЕНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Шукаючи матеріали та практичні завдання, памʼятайте про результат, якого має досягти учень чи учениця наприкінці уроку. Орієнтація у зворотному напрямку дасть вам змогу уникнути перенасичення уроку інформацією та невідповідними меті вправами. Окрім цього, так простіше обрати 1–2 основних ресурси, якими варто скористатися на онлайн-уроці.
Рухайтеся за схемою:
Серед результатів можна виокремити такі:
- знання: що учень чи учениця знатиме наприкінці уроку;
- навички: що учень чи учениця засвоїть;
- дія: що учень чи учениця втілить під час або після уроку;
- предмет: що учень чи учениця створить як результат навчання на уроці чи прямо під час заняття.
Найкраще запропонувати учням самостійно дати відповіді до означених блоків. Наприклад:
- Чому ця тема є актуальною в наш час?
- Чому важливо вивчати це явище чи поняття?
- Як навички, які ми будемо розвивати сьогодні, пов’язані з нашим життям?
- Яке практичне втілення нових знань ви можете запропонувати?
Відповіді на ці питання можуть бути озвучені усно або “припарковані” на спільній інтерактивній дошці, написані в чаті абощо.
Також враховуйте, щоб на вашому уроці були такі основні блоки:
- засвоєння,
- практика,
- дослідження,
- співпраця,
- дискусія,
- створення.
Не забувайте додавати в презентацію ще один слайд, на якому будуть розміщені конкретні часові межі кожного блоку та описана практична діяльність, яку здійснюватимуть учні й учениці на уроці.
Ви можете запропонувати спільне обговорення плану уроку та разом його підкоригувати. Так учнівство буде відчувати спільність та доєднання. В онлайн-навчанні момент єдності з іншими учасниками та учасницями дуже важливий.
Під час дизайну уроку враховуйте й варіативність та диференціацію завдань, а також фізіологічні та вікові особливості учнів. Оскільки онлайн-урок це і про легке залучення різних ресурсів, ви можете без зайвих зусиль пропонувати учням та ученицям варіанти отримання та засвоєння інформації.
- Хтось може прослухати аудіо, аби не навантажувати зір,
- хтось переглянути відео до теми, бо так краще запам’ятовує,
- можливо, будуть учні та учениці, яким комфортніше та дієвіше прочитати текст.
Тому завжди зважайте на особливості вашої групи.
Від цього враховуйте й диференціацію завдань. Учні й учениці можуть самостійно обирати рівень, який готові засвоїти на уроці.
Під час цілепокладання дайте дітям можливість визначити власну траєкторію розвитку на цей проміжок взаємодії. Завдяки диференціації, вони усвідомлюватимуть власні цілі на цей урок, а вчитель чи вчителька, створюючи ситуації успіху та мотивації, може запропонувати поступово обрати завдання на рівень вище. Найважливіше в цьому русі – не тиснути. Пропонуйте, запитуйте, підтримуйте.
2. ОБМЕЖЕНИЙ ЧАС
Окрім того, що онлайн-урок коротший ніж офлайн, потрібно також враховувати таких пожирачів часу, як збої інтернет-зʼєднання та інструктаж із використання ресурсів. Тому важливо подбати про оптимізацію контенту, який ви готуєте для уроку, адже учні та учениці мають встигнути опрацювати тему, а не лише її прослухати.
Лайфхак:
- розподіляючи час між етапами уроку, почніть із завдання, яке учні та учениці виконуватимуть у групах чи парах,
- врахуйте організацію перед початком роботи та рефлексію наприкінці.
- Решту часу розподіліть між іншими частинами уроку.
- Якщо ключове завдання ефективно підібрано та грамотно продумано, виділіть на нього більше часу, нехтуючи зайвими активностями, адже саме воно приведе учнів до бажаного результату.
До речі, у Zoom є спеціальна функція – таймер. Вона допоможе вам уникнути постійної проблеми багатьох учителів – “заплановано багато, а встигли мало”.
3. РЕСУРСИ, ЩО ЗАЛУЧАЮТЬ
Обирайте ті онлайн-ресурси, які дають змогу залучати дітей до активного навчання та взаємодії. Важливо, аби учні й учениці були максимально включені на кожному етапі уроку:
- відповідали на питання,
- записували інформацію на онлайн-дошці,
- мали можливість самостійно ухвалювати рішення щодо варіантів завдань та рівнів,
- працювали з картками (сортували, утворювали послідовності),
- досліджували інтернет-джерела,
- використовували чек-листи,
- здійснювали само- та взаємооцінювання,
- оформлювали результати своєї роботи за допомогою інструментів інтерактивних ресурсів.
Ресурси для відслідковування прогресу та динаміки навчання учнів і учениць (наприклад, classtime) теж можуть бути інструментом залучення. Однак враховуйте, що порівнювати можемо лише результати конкретно взятої дитини щодо нього чи неї особисто.
Зважайте також на формат уроку – синхронний чи асинхронний. Наприклад, для асинхронного формату підійдуть такі ресурси як Wordwall і Genially, натомість для синхронного – Kahoot і Canva.
4. СПІЛЬНА РОБОТА
Виділяйте на уроці час на завдання, де учні та учениці можуть повзаємодіяти разом:
- доповнювати напрацювання однокласників та однокласниць,
- ділитися зворотним звʼязком,
- працювати в парі чи групі.
У такий спосіб учні й учениці зможуть навчатися не лише від учителя чи вчительки, але й одне від одного. Плануючи завдання на взаємодію, враховуйте кількість учнів та учениць, присутніх на уроці, адже робота має бути максимально зрозумілою та комфортною.
Також пам’ятайте про постійний зворотний зв’язок та рефлексію від дітей.
На кожен із видів діяльності підберіть найбільш доцільний ресурс. Наприклад, для рефлексії зручним може бути застосунок Mentimeter, а для паркування ідеї – дошка Trello. Однак, якщо ви можете поєднати в одному ресурсі декілька функцій – це буде чудове практичне рішення. Бо ресурси це лише інструменти, головне – взаємодія.
5. ЧІТКІ ІНСТРУКЦІЇ ТА ГОТОВІ ШАБЛОНИ
Готуйте інструкції до завдань заздалегідь: можна навіть оформити покроковий план складного завдання на окремому аркуші, аби він постійно був перед очима учнівства. Це зручно зробити в застосунку Canva. Так ви уникнете непорозумінь, постійних перепитувань та зекономите час.
Підготуйте ресурси для роботи, аби у вас одразу були заготовки таблиць, діаграм звʼязків, з якими взаємодіятимуть учні.
6. ВІЗУАЛІЗАЦІЯ
Візуалізуйте теорію та практичну роботу під час уроку. Використовуйте
- ментальні карти,
Приклад ментальної карти. Джерело: houseofmath.com
- асоціативні зображення,
- спільну дошку,
- діаграми звʼязків,
- інфографіки,
- короткі відео анімації,
- комікси,
Приклад коміксу на основі твору “Кайдашева сімʼя”. Джерело: ukrlitcomics.com.ua
- скетчноутинг.
Приклад скетчноутингу. Джерело: knygy.com.ua
Коли абстрактні теоретичні поняття отримують візуальне втілення, ми сприймаємо складне простіше.
Спробуйте також візуалізувати результат, аби учні побачили, чого вони досягли в кінці уроку. Наприклад, замість “учні знатимуть чотири відміни іменників”, сформулюйте результат так: “учні підготують таблицю з іменниками, розділеними на чотири групи за певними ознаками”.
7. “ЗАПАКУВАННЯ” УРОКУ
Уникайте великої кількості вкладок, “запаковуючи” всі етапи вашого уроку на один ресурс (наприклад, Padlet, Miro, Canva). Так і ви, і ваші учні розумітимете загальну структуру уроку та покроковий план його проходження. Важливо, що учні чи учениці, які пропустили заняття, також зможуть його опрацювати самостійно в асинхроні. А ще ви можете використовувати ці уроки для методики перевернутого класу.
Пам’ятайте, попри формат уроку (синхрон чи асинхрон), починайте із проблемного питання – своєрідного виклику, який буде супроводжувати учнів чи учениць упродовж вивчення цієї теми. Й обов’язково залишайте простір для рефлексії учнів та учениць.
І наостанок, спробуйте поглянути на дизайн власного уроку очима дітей:
- Чого не вистачає, аби цей урок був дійсно цікавим?
- Можливо, ви додали забагато ресурсів та інформації?
- Чи не перевантажені ваші слайди для сприйняття?
- Чи зручно читати, слухати, сприймати запропоновану інформацію?
- Чи зрозумілий інтерфейс застосунків?
- Чи розписали ви покрокові інструкції?
Відповідаючи на питання такого типу, ви підвищуєте ймовірність того, що ваш урок “спрацює”, а проблема вимкнених камер чи відсутності взаємодії зникне.
Пам’ятайте, що завдання – не використати нескінченну кількість методів та ресурсів, а створити середовище розвитку та підтримки. Успіху!
