Блог вчителя математики Панченко Юлії Іванівни: Вчителям

Конструктор уроку

9 практичних порад, як навчити дітей критично мислити

Практичні поради по провадженню критичного мислення на уроках.

Критичне мислення потрібне для того, аби змусити школярів мислити глибше, відповідати на питання, використовуючи логічні ланцюжки. Часто це може стати суттєвою проблемою для учня. Ми вже пропонували схему уроку, який допоможе опанувати критичне мислення. Сьогодні ж розглянемо методи, які допоможуть навчити школярів критично мислити, вирішувати проблеми, виходячи за межі очевидної відповіді.

1. Сповільніть темп

Часто простіше викликати відповідати того, хто першим підніме руку. Так і урок не втрачає темпу, і можна встигнути розказати більше. Але якщо ви почекаєте всього 5-10 секунд після питання, то, ймовірно, помітите, що кількість учнів, готових відповідати, суттєво збільшиться. Додатково це спосіб розказати, що перша думка, яка виникає в голові після питання, не завжди хороша, і що може потрібно ще подумати, аби зібратися. Аби уникнути недоречної паузи, можете сказати таке: «У вас є 10 секунд, щоб подумати, перш ніж відповідати». Або: «Я хочу побачити 10 бажаючих відповідати, перш ніж когось викличу».

2. Придумайте питання дня (уроку)

В залежності, скільки сьогодні годин у вас з певним класом, оберіть питання дня чи уроку. Якщо це початкова школа, на першому уроці обговоріть щось, позначте проблему, та попросіть подумати над нею, щоб на останньому уроці повернутись до обговорення. Зі старшими можна скоротити час до одного уроку. Наприклад, на початку уроку напишіть на дошці чи роздрукуйте ключове питання. Дайте можливість написати на нього відповідь (5 хвилин), проведіть урок за темою дотичною до питання. Наприкінці повторіть питання – чи змінилась думка учнів? Поговоріть з ними про це.

3. Створіть коробку відповідей

Цей пункт дещо схожий з попереднім, але має на меті інший результат. Напишіть на дошці певне питання (типу: «Які способи для вирішення N проблеми ви бачите?»). Роздайте учням листочки та попросіть написати відповіді. На виконання завдання виділіть дві хвилини. По завершенню пройдіть по класу та попросіть учнів скласти листочки з відповідями у коробку. Перемішайте та діставайте листочки по черзі, читаючи відповіді. Обговоріть результат, проаналізуйте позиції.

Також це гарний варіант перевірки домашнього завдання. Задайте питання за темою попереднього уроку, дочекайтесь відповіді. Створіть систему бонусів усім, хто надав агрументовані та правильні відповіді.

4. Попросіть зайняти позицію якоїсь зі сторін

Прочитайте завдання, у якому було б дві протилежні думки: «Згодні ви з автором чи ні? Обґрунтуйте». Якщо є можливість, дозвольте дітям піднятися зі своїх місць та стати поряд з однодумцем. Фактично, клас буде розділено на дві частини. Спитайте, чому кожен з них зайняв саме таку сторону. Якщо хтось захоче змінити свою точку зору в процесі обговорення, він зможе перейти на іншу сторону.

5. Спитайте «Чому?». П’ять разів

Коли ви стикаєтесь з проблемою в класі, можете допомогти вирішити її. Використовуйте принцип 5 запитань. Ідея у тому, щоб дійти до суті проблеми, яка виникла. Наприклад:

Чому клас так погано написав диктант?
Він був складний.
Чому він був складний?
Бо там багато розділових знаків.
Чому ви не знали, які розділові знаки потрібно ставити?
Бо не вивчили правило.
Чому не вивчили правило?
Бо готувались до математики.
Чому ви вважаєте, що до якогось предмету потрібно менше готуватись, а до якогось більше?

Коли буде задано останнє питання, буде надана остаточна відповідь, зроблені висновки. Такий підхід можна використати і для вирішення шкільних конфліктів.

6. Використайте метод мозкового штурму

Створіть проблемну ситуацію, попросіть учнів долучитися до її подолання разом. По-перше, виокреміть проблему та сформулюйте її у вигляді питання («Чому не вдалося добути електричний струм з картоплі?»). По-друге, проведіть мозковий штурм ідей для вирішення проблеми. Оберіть кращий варіант та разом складіть план по його втіленню.

7. Використайте метод «Автостоп»

На будь-якому предметі можна практикувати метод розвитку творчого мислення. Змоделюйте ситуацію, словами чи візуально. Викладіть це на папері, наче стопкадр на екрані. Закріпіть папір на дошці. Допишіть на дошці декілька фраз, які б різнобічно висвітлювали ситуацію. Попросіть пояснити, як кожна з фраз пов’язана із зображенням на папері. Хваліть, якщо учні починають взаємодіяти між собою.

8. Думками на виворіт

Чудовий спосіб зосередитися на позитивному у складних ситуаціях – стратегія «Шиворіт-навиворіт». Якщо учень забув принести домашнє завдання, запитайте: «Що може з цього вийти? Що трапиться?». Попросіть дати декілька небуденних відповідей з натяком на позитивне мислення, наприклад: «Я подолаю звичайну вечірню рутину, зібравши портфель увечері, а не за 5 хвилин до виходу в школу».

9. Проведіть сеанс питань та відповідей

Один зі способів зрозуміти, що учні добре сприймають навички критичного мислення – це провести сеанс питань та відповідей. Задавайте різнобічні питання один на один та групам, зверніть увагу чого уникають та чому віддають перевагу учні. Фіксуйте це у себе, аби зрозуміти, чи досягаєте ви прогресу у бажанні навчити дитину критично мислити, а не відповідати, не думаючи з бажанням «аби все це швидше закінчилось».

Дидактичні вимоги до сучасного уроку- чітке формулювання освітніх завдань в цілому і його складових елементів, їх зв'язок з розвиваючими та виховними завданнями.

- Визначення місця в загальній системі уроків;
- Визначення оптимального змісту уроку в відповідності з вимогами навчальної програми, з урахуванням рівня підготовки учнів;
- Прогнозування рівня засвоєння учнями наукових знань, сформованості умінь і навиків як на уроці так і на окремих етапах;
- Вибір раціональних методів, прийомів і засобів навчання, стимулювання і контролю оптимальної взаємодії їх на кожному етапі уроку;
- Вибір різних форм колективної та індивідуальної роботи на уроці, що забезпечують пізнавальну активність і максимальну самостійність в навчанні учнів;
- Реалізація на уроці всіх дидактичних принципів;
- Створення умов успішного навчання учнів.

Основні типи уроків:

№	*Тип*	*Види уроків*	*Основна мета*
1.	Урок вивчення нового	традиційний (комбінований), лекція, екскурсія, дослідницька робота, навчальний і трудовий практикум	вивчення і первинне закріплення нових знань
2.	Урок закріплення знань	практикум, екскурсія, лабораторна робота, співбесіда, консультація	відпрацювання умінь по застосуванню знань.
3.	Урок комплексного застосування знань	практикум, лабораторна робота, семінар и т.д.	відпрацювання умінь самостійно застосовувати знання в комплексі та в нових умовах
4.	Урок узагальнення і систематизації знань	семінар, конференція, круглий стіл и т.д.	узагальнення одиничних знань в систему
5.	Урок контролю, оцінювання і корекції знань	контрольна робота, залік, колоквіум, огляд знань і т.д.	визначення рівня оволодіння знаннями, уміннями і навиками

Структурні елементи навчального заняття

№	*Етапи*	*Дидактичні завдання*	*Показники реального результату розв’язування задач*
1.	Організація початку заняття	Підготовка учнів до роботи на занятті	Повна готовність класу і обладнання, швидкий вхід в діловий ритм
2.	Перевірка виконання домашнього завдання	Встановлення правильності і усвідомлення виконання домашнього завдання всіма учнями, виявлення недоліків та їх корекція	Оптимальне сполучення контролю, самоконтролю та взаємоконтролю для встановлення правильності виконання завдань та корекції недоліків
3.	Підготовка до основного етапу уроку	Забезпечення мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів та актуалізація опорних знань і умінь	Готовність учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності на основі опорних знань
4.	Засвоєння нових знань і способів дій	Забезпечення сприйняття, осмислення та первинного запам’ятовування знань і способів дій, зв’язків і відношень об’єктів вивчення	Активні дії учнів з об’єктами вивчення, максимальне використання самостійності в добуванні знань і оволодінні способами дій
5.	Первинна перевірка розуміння	Встановлення правильності і усвідомлення засвоєного матеріалу, виявлення недоліків в неправильних уявлень та їх корекція. Засвоєння суті знань і способів дій на репродуктивному рівні	Ліквідація типових помилок і неправильних уявлень учнів
6.	Закріплення знань та способів дій	Забезпечення засвоєння нових знань в способів жій на рівні застосування в змінених ситуаціях.	Самостійне виконання завдань, що вимагають застосування знань в знайомій та зміненій ситуації
7.	Узагальнення і систематизація знань	Формування цілісної системи основних знань з даної теми, курсу; виділення миротворчих ідей	Активна і продуктивна діяльність учнів по включенню частини в ціле. Класифікації і систематика-ції, виявленню міжпредметних і міжкурсових зв’язків
8.	Контроль і самоперевірка знань	Виявлення якості і рівня оволодіння знаннями і способами дій, навчання корекції	Отримання достовірної інформації про досягнення всіма учнями запланованих результатів навчання
9.	Підведення підсумків заняття	Дати аналіз і оцінку успішного досягнення мети та намітити перспективу наступної роботи	Адекватність самооцінки учня після оцінки вчителя. Отримання учнями інформації реальних результатів навчання
10.	Рефлексія.	Мобілізація учнів на рефлексію своєї поведінки(мотивація, способи діяльності, узагальнення ). Засвоєння принципів саморегуляції і співпраці	Відкритість учнів в осмисленні своїх дій і самооцінки. Прогнозування способів саморегуляції і співпраці
11.	Інформація про домашнє завдання	Забезпечення розуміння мети, змісту і способів виконання домашнього завдання. Перевірка відповідних записів.	Реалізація необхідних і достатніх умов для успішного виконання домашнього завдання всіма учнями у відповідності з актуальним рівнем їх розвитку

Етапи комбінованого уроку:

1. Організація початку уроку
2. Перевірка виконання домашнього завдання
3. Різнобічна перевірка знань
4. Підготовка до засвоєння нового навчального матеріалу.
5. Засвоєння нових знань.
6. Первинна перевірка розуміння учнями нового матеріалу.
7. Закріплення нових знань.
8. Підведення підсумків уроку.
9. Інформація про домашнє завдання, інструкція до його виконання.
Етапи інших типів уроків включають як обов’язкові етапи:
1. Організация початку уроку
2. Підготовка до активного засвоєння нового навчального матеріалу.
3. Інформація про домашнє завдання, інструкція про його виконання